Пірунова Галина Олексіївна

 

Вихователь-методист 

закладу дошкільної освіти

(дитячий садок)

№83 "Чижик" Запорізької міської ради

 

Освіта:  повна вища

Спеціальність: Дошкільна освіта

Кваліфиікація:   вихователь дітей дошкільного віку  Загальний стаж роботи:  5 років

 На посаді вихователя-методиста:  з 01.11. 2022 р.

        

        Вихователь-методист займається методичною роботою й організовує весь освітньо-виховний процес в дитячому садку.

        Якщо коротко, то методист аналізує, планує, організовує, координує, контролює навчально-виховну діяльність педагогічного колективу.
        Вихователь-методист проводить ґрунтовну методичну роботу у педагогічному колективі: відкриті заняття для вихователів, семінари, індивідуальні и групові консультації.
Крім того, він приймає участь  у роботі з батьками: консультації, поради, батьківські збори, анкетування; розробляє методичні рекомендації щодо навчання та виховання дітей в дошкіальному закладі, в сім'ї тощо.
        Робоче місце методиста, як відомо, методичний кабінет. Там кожен педагог може отримати практичну допомогу в організації роботи з дітьми, а батьки можуть проконсультуватися з приводу розвитку дитини, отримати відповіді на питання про педагогічний процес в дошкільному закладі.
        Ще одне завдання методиста, мабуть, найважливіше, - розуміти і правильно оцінювати сили і можливості кожного педагога, знати, що важливо для нього в житті, до чого він прагне, щоб задовольнити потребу кожного педагога в повазі, визнанні й самореалізації.

        Методичний кабінет дошкільного навчального закладу є центром методичної допомоги педагогічним працівникам  закладу дошкільної освіти та отримання психолого-педагогигічних знань серед батьків щодо розвитку, виховання й навчання дітей дошкільного віку.


         
          Методикою методичного кабінету є:

  • надання методичної допомоги педагогічним працівникам щодо підвищення їх кваліфікації, професійной компетентності;
  • підготовка й проведення освітнього процесу з дітьми, робота з батьками вихованців та особами, які їх замінюють.

Завдання методичної роботи

  1. Сприяти реалізації завдань Закону України “Про дошкільну освіту ” та нормативно-правових документів про методичну роботу в дошкільному навчальному закладі шляхом вивчення, узагальнення та впровадження в практику діяльності педагогів  надбань науки, педагогічних технологій, творчого підходу до розв’язання професійних проблем з педагогічними кадрами.
  2. Активізувати творчий потенціал педагогів, сприяти розвитку нового педагогічного мислення, спрямованого на розвиток особистості дитини шляхом впровадження інтерактивних форм роботи.
  3. Покращувати рівень сформованої життєвої компетентності дитини шляхом впровадження інноваційних технологій та педагогічних ідей в освітньо – виховний процес.
  4. Організувати освітню роботу з дітьми на засадах особистісно орієнтованого, діяльнісного, інтегрованого підходів  і налагодження тісної взаємодії між дітьми, педагогами і батьками.

 

Нормативно-правове забезпечення

Загальні положення


        Освітьно-виховний процес дітей молодшого віку в дошкільному закладі здійснюється за програмою «Стежинки у Всесвіт» (нова редакція).

Основним напрямком роботи з дітьми молодшого дошкільного віку (від 3 – х до 4- х років) є забезпечення їх емоційного комфорту під час перебування у нашому  закладі, створення сприятливих умов для їх психічного і фізичного розвитку. Серед багатьох чинників, що забезпечують необхідний рівень фізичного та психічного розвитку дітей молодшого віку, одним з головних є раціональний режим, який враховує:

·  тривалість активної діяльності, що відповідає межі функціональної працездатності нервової системи, певну кількість годин сну для повноцінного відпочинку;

·  послідовність та чергування прийому їжі, сну та активної діяльності з урахуванням можливостей організму дитини.

 

Особлива увага приділяється режиму дня в період адаптації дітей до умов дошкільного закладу. Перехід з домашніх умов до дитячого садка для багатьох малюків досить складний. З метою вивчення адаптаційного періоду в закладі проводиться постійне спостереження за кожною дитиною у різні відрізки часу: спостереження за ранковим прийомом, за поверненням дитини у групу із прогулянки та денним сном, під час режимних моментів за взаєминами між дітьми, спостереження під час повернення додому, за емоційним станом та поведінкою дитини протягом дня у ЗДО.  Для підвищення надійності методу спостереження використовується метод експертних оцінок, коли спостереження проводяться психологом разом із педагогами, дані заносяться в листи адаптації. Крім того, проводяться співбесіди з батьками майбутніх вихованців, дані відповідей батьків записуються в індивідуальні діагностичні картки. Це спонукає батьків до співпраці з вихователями та психологом під час адаптаційного періоду.

Головним завданням розвитку дітей молодшого віку нашого  закладу  є  створення для малят насиченого розвивального предметно – ігрового середовища та своєчасного введення нового для них досвіду. Періодично поновлюване, варіативне, оптимально організоване предметно - ігрове середовище в нашому закладі носить розвивальний характер, спонукає дитину до активної пізнавальної діяльності, позитивно впливає на її емоційну сферу, мобілізує процеси мислення.

Атестація педагогічних працівників як аспект діяльності вихователя-методиста ЗДО

Робота з кадрами - один із напрямів діяльності вихователя-методиста закладу. Складовою кадрового менеджменту є атестація персоналу. Це важлива форма морального та матеріального стимулювання, спрямована на вдосконалення діяльності педагогів, які працюють в освітніх закладах різних типів і форм власності.

Мета атестації педагогічних працівників:

  • активізація їхньої творчої професійної діяльності;
  • підвищення відповідальності за результати роботи;
  • оцінка особистісних якостей;
  • визначення рівня якості виконання ними посадових обов'язків, зазначених у професійно-кваліфікаційних характеристиках, нормативно-правових документах;
  • забезпечення соціального захисту компетентної педагогічної праці.

І саме вихователь-методист має підтримувати прагнення педагогів до професійного зростання, допомагати кожному з них реалізувати на практиці наукові надбання, інноваційні технології, розкрити фахові здібності.

Посадова інструкція вихователя-методиста.

Конкретні, чіткі обов'язки, виконання яких спрямовуватиметься на реалізацію завдань атестаційного періоду в дошкільному навчальному закладі, мають бути визначені у посадовій інструкції вихователя-методиста. Зокрема, такі обов'язки:

  • вивчення та оцінка рівня кваліфікації, результатів педагогічної діяльності педагогів, які атестуються;
  • створення оптимальних умов для активізації творчої діяльності педагогів;
  • виявлення, вивчення, узагальнення, поширення найкращого досвіду роботи педагогів;
  • моніторинг професійного зростання педагогів, які атестуються;
  • участь у засіданнях атестаційної комісії дошкільного навчального закладу, розробленні заходів з реалізації рекомендацій атестаційної комісії;
  • виконання організаційно-методичних заходів з підготовки і проведення атестації;
  • ведення документації, передбаченої нормативно-правовими актами;
  • оформлення інформаційних матеріалів з питань атестації (куточки, інформаційні стенди, вісники, бюлетені тощо);
  • проведення аналізу результатів атестації педагогічних кадрів;
  • внесення пропозицій щодо заохочення педагогічних працівників у процесі атестаційного періоду, щодо проведення позачергової атестації (за потреби);
  • внесення питань атестації педагогів у план методичної роботи.

 

Вихователь-методист може виконувати повноваження заступника голови чи секретаря атестаційної комісії, про що має бути зазначено у наказі керівника дошкільного навчального закладу «Про створення атестаційної комісії».

Функціональні обов'язки секретаря атестаційної комісії.

Якщо вихователя-методиста обрано секретарем атестаційної комісії, то до його основних обов'язків додаються ще й такі:

  • прийом заяв від педагогів, які атестуються;
  • підготовка матеріалів до розгляду на атестаційній комісії;
  • ознайомлення осіб, які атестуються, з графіком проведення атестації;
  • ведення протоколів засідань атестаційної комісії;
  • оформлення атестаційних листів у двох примірниках за встановленою формою;
  • вручення примірника атестаційного листа (під підпис) атестованому працівнику;
  • упорядкування, зберігання документації, що велась у процесі атестації (протоколи засідань атестаційної комісії, бюлетені таємного голосування тощо).

Ведення документації з атестації.

Проведення атестації передбачає ведення цілої низки документів, оформлення яких, як правило, покладається на вихователя-методиста. Зокрема, у методичному кабінеті ЗДО має бути впорядковано такі матеріали щодо атестації:

  • законодавчі і нормативні документи з питань атестації педагогічних працівників;
  • перспективний план курсової перепідготовки педагогічних працівників;
  • перспективний план атестації педагогічних працівників;
  • графік проведення атестації педагогічних працівників;
  • пам'ятки, порадники для педагогів, які атестуються;
  • матеріали з вивчення, узагальнення досвіду роботи педагогів;
  • аналітичні матеріали з вивчення рівня компетентності дітей;
  • аналітичні матеріали з вивчення результативності роботи педагогів (діловий щоденник аналізу освітньої роботи, індивідуальна облікова картка педагога, модель оцінювання результатів роботи педагогічних працівників тощо);
  • аналітичні матеріали за результатами атестації педагогічних працівників (таблиці, різні типи діаграм тощо);
  • матеріали, напрацьовані у процесі роботи атестаційної комісії, - протоколи засідань атестаційної комісії, бюлетені таємного голосування, книга обліку видачі атестаційних листів тощо (за умови виконання вихователем-методистом обов'язків секретаря атестаційної комісії).

Вихователям-методистам варто пам'ятати, що:

  • вивчення досвіду роботи педагогічних працівників, його узагальнення та оформлення відповідних документів проводиться членами атестаційної комісії і працівниками методичних кабінетів;
  • не можна вимагати оформлення узагальнюючих документів педагогічними працівниками, які проходять атестацію;
  • слід своєчасно ознайомлювати педагогічних працівників з атестаційними листами (під підпис, із зазначенням дати).

Комплексна оцінка рівня педагогічної майстерності педагогів, які атестуються.

Вихователь-методист, готуючи характеристику педагога, який атестується, має дати комплексну оцінку рівню його педагогічної майстерності, розкривши такі її складові:

  • професійна компетентність;
  • результативність роботи (рівень компетентності дітей);
  • особистісні якості.

Важливим аспектом такої комплексної оцінки є аналіз показників діяльності педагога за весь міжатестаційний період (за п'ять років), а не лише за рік атестації. Планомірне аналізування діяльності кожного педагога протягом цього періоду дасть можливість усім учасникам освітнього процесу уникнути зайвого напруження та хвилювань.

Вихователь-методист повинен так побудувати методичну роботу, щоб задіяти в ній кожного педагогічного працівника, залучаючи до участі в різноманітних заходах. Таким чином педагоги матимуть змогу реалізувати свої потенційні можливості, самореалізуватися. У міжатестаційний період слід вивчати досвід роботи педагогів, узагальнювати його та подавати на розгляд, схвалення, затвердження до науково-методичної ради відповідного рівня, яка уповноважена здійснювати науково-педагогічну експертизу методичних матеріалів.

Вихователю-методисту слід відстежувати будь-які досягнення, вести облік участі кожного педагогічного працівника у методичних заходах. Кожен вихователь-методист обирає зручну для себе форму фіксації інформації. Зокрема, це можуть бути індивідуальні облікові картки педагогів, моніторингові атестаційні таблиці або атестаційні карти експертної оцінки. Такі робочі матеріали допоможуть дати обгрунтовану вичерпну характеристику діяльності педагога за весь міжатестаційний період, забезпечать об'єктивність в оцінюванні діяльності педагогів, дадуть змогу уникнути формалізму під час підбиття підсумків вивчення діяльності вихователів.

Структурування отриманої інформації за допомогою таблиць, різних типів діаграм і т. ін. спрощує аналітичну роботу в межах кадрового менеджменту, зокрема з питань атестації.

 

Після завершення атестаційного періоду керівник ЗДО і вихователь-методист аналізують і узагальнюють результати атестації та вносять корективи до бази даних кількісно-якісного складу педагогічних працівників дошкільного закладу.